А я з’явлюсь до тебе після всіх,
Осяяна промінням, сонця світлом.
Цей чорний силует твоїх утіх,
І витончені риси мого літа.
Я запалаю безмірним вогнем,
Твого життя прикраса різнобарвна,
Все та ж твоя. Лише твоя Ірен,
І таємниця вічно несказанна.
Тепло прозорих всіх весни дощів,
І радісного травня стигла зелень,
Назавжди ясне небо вечорів,
Що золотом цей шлях до тебе стелить.
Простеж, впізнай мій чорний силует –
Лише твоя Ірен. Все та ж твоя.
Це ще не твій останній пірует,
Бо після всіх з’явлюсь до тебе я.