Камінь -Каширський
Моє життя - суцільні мандри,
Та повертаюсь я завжди
У рідний край,Волинські барви
Мене чарують навіть в сні.
Ось рідний мій Камінь-Каширський,
Який побачив всякий люд:
Литовський,польський,український...
Нащадки й нині тут живуть.
Здалеку сяють золотаві
У всій красі своїй церкви,
Та навіть Магдебурзьке право
Було цій надане землі.
Величними рядами мальви
Дорогу встелюють мені,
А правий берег ріки Цир
Зберіг ще «Замкові» останки,
Їх не зуміли вражі танки
В землю волинськую зарить,
Аби нащадків обділить
Й історію забрати в вічність.,
Бо сам славетний князь Каширський
Цей край здавна вже прославив
Та ще в п’ятнадцятім столітті
Домініканський храм відкрив.
Земля багато пам’ятає…
Добра і зла...й ніхто не знає,
Чи всю історію свою
Вона дала нам наяву.
