Благодатна і рідна земля
Мене пестить, мов немовля,
Завжди залюбки зустрічає.
І спокоєм тішуся я,
Вслухаючись в спів солов'я, -
Що котиться гаєм.
На гостину ідуть залюбки
Сюжети веселі й думки,
Немов рідні діти додому.
І стрімко біжить олівець,
Вдихаючи в папірець
Радість мою і втому.
