UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мандрівник: Мене немає серед Вас - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Людмила Дзвонок, 04.05.2015 - 19:44
Душа, що сповнена прикрас,Живе лиш ними повсякчас! - То і слова її прозорі Хай ллються в нашому просторі!  
Leskiv, 02.05.2015 - 12:46
Особливо сподобались строчки:Лишився слід, проста сльоза,земних тяжінь одна розрада та збиті смутками слова, у них тепер нова посада."  
Касьян Благоєв, 02.05.2015 - 10:18
з моєї дочки зору, скажу так, я би про душу нічого досі не знав бі, не май я слова у собі, не будь навчений їх вимовляти, чути, розуміти.забери слова зі світу - і цього світу не стане. таки спочатку було слово, йогов еличність слово. і вже воно дало нам змогу пізнати його, і себе, і душу, яку ви так шануєте (справедливо) Касьян Благоєв, 02.05.2015 - 09:58
тоді, можливо, варто замінити це слово, раз посаді надається таке значення? воно тут сприймається явно як з іншого виміру. чи така задумка...
Мандрівник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мабуть нічого не буду змнювати, хіба слова не можуть бути звичайними робітниками у її величності Душі ? 
Касьян Благоєв, 02.05.2015 - 09:24
так злітає думка по ходу сприйняття сюжету, і так призумлює її останній акорд-посада...
Мандрівник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук, в даному випадку - посада не як професія , а як поклик і стан душі
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
... 
