Крапає дощ…
Я тебе не побачу, на жаль.
Крапає дощ, –
Серце стискує туга й печаль.
Наче кришталь,
Всюди краплі прозорі дощу.
Пахмурна даль, –
І небесних сліз жалісний шум.
Відчай кричить:
Я тебе не побачу… як жаль!
Дощик мрячить –
І безпристрасно мочить асфальт.
Дощ крапотить…
Не зустріну ніколи тебе.
Дощ крапотить, –
Наче плач непогожих небес.
Холод і сум,
Та застиглі у краплях слова…
Затишок дум, –
І самотність щемка дощова.
Настрій смутний:
Вже ніколи не стрінемось ми!
Дощ проливний
З неба ллється рясними слізьми.
07.04.2012 р.
