| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Oleg Kolibaba: Немов скарб (пісня, англ. ) - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Nikita13, 06.12.2014 - 18:51I like the music  Your performance is great   Save the treasure, fight for the feelings  I'm really glad I've come across this work. Thanx!!! Oleg Kolibaba відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Thank you very much for pleasant comment!!!  I will necessarily try to keep this treasure     Oleg Kolibaba відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00О, так! Чула-чула!!!  Дякую, пане Вікторе за підтримку       горлиця, 06.12.2014 - 02:26Try to think in English, when writing poems. Nice try though! I congratulate you for trying. The train has left, but I'll remember, That soon you'll leave, be gone someday So thank's my heart,my burning ember, Inflamed by touch of sweet bouquet. Oleg Kolibaba відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Thank you very much  I take note of your advice, because my English is not so free in conversation. It turned out one of those cases where the first was written the music and then under her the words. Of course, this was first version, I know that there were mistakes.  Inflame  yes, what a simple mistake  imflame by.     Very nice version, thanks. If I make some changes in music, I necessarily take this one couplet         Богданочка, 06.12.2014 - 00:03Ох, ці спогади... Прекрасні спогади...   Олеже, вкотре дивуюся Вашим талантом!!!  І, ще раз повторюся: У Вас прекрасна посмішка!   Oleg Kolibaba відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую, Богданочко! Ви праві- спогади безцінні! Ладен віддати півсвіту за їхню вічність, але будуть ще кращі  Йой, геть завстидали мене моєю посмішкою  Тоді хоча би сонце було, а тут і не виправдаєшся... . Що тут скажеш?!  ДЯКУЮ  дякую за гарні відгуки і тепло коментарів   Oleg Kolibaba відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую, пане Олексо!  Так якось в закоханостях ховається справжність почуття в іноземній думці, при чому ховається в прямому сенсі, з переляку  деякі друзі натякали на американський стиль кантрі після почутого  Що вийшло, то вийшло. Дякую своїй музі   | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||