Одного разу просто перестанеш..
Чекати чи шукати ти своє,
Вдивляючись в обличчя ти не станеш..
Здогадуватись часто, бо твоє..
..Було́, як виявилось, зо́всім поруч,
Лиш з часом оглядаєшся навколо,
Що рідне, серцю миле є пліч-о-пліч,
Ти помічаєш це, зробивши величезне коло..
Одного разу ти знайде́ш цей погляд,
Що відповість взаємністю тобі,
Й захочеться знаходитися просто поряд,
І бути впевненою в комусь і в собі́..
Потрібно цінувати тих, кому "довіра",
Не просто слово.. як "підтримка", власне..
Хто любить щиро, хто дарує віру..
Що все не даром.. й це приходить вчасно.
