*Музична версія вірша
Досвід у горлі мов риб’ячі кості,
Стоїть упоперек, давить тужливо,
Літо, що ллється в твоєму волоссі,
Завжди вирішує зиму.
Носиш, тугі наче пам’ять браслети,
Крадеш спогадів темінь озерну,
Час концентрації гіркого оцету
Заспокоює тебе твердю.
Тримай у собі полохливі ріки,
Швартуй у собі невідомі джерела,
Психічні дефекти, родимі мітки,
Жовтого ластовиння зерна.
Часу тривалого крихкість лютнева,
Першого снігу плавкі домовини,
І десь вдалині відцентрована зверхня
Кружляє ластівка Вітчизни.
Все, що проходить крізь груди і спину,
Все, це ти будеш носити з собою,
Доки ти йтимеш через цю зиму,
Доки зима ця йтиме з тобою.
