Сутінки - мої друзі,
Зітруть все, що треба,
І я залишусь у смузі,
Де йдуть сигнали із неба...
Намагнічена плівка чуттів,
Покотиться собі до ранку,
З оберемком диво - снів,
Потривожу ніч - циганку...
Не візьму багато від неї,
Тільки марева теплих зірок,
Що кольорами орхідеї,
Зроблять солодким порок...
Хай відбудеться покарання,
Душа тремтітиме на самоті,
Та готова до пірнання,
Під хвилі тиші у наготі...
