Ричанням грубим шлях лежить
Крізь нездоровий подих міста
Мастила запах, сонце б"є
В завмерлий рух людського тіста
Усі хто є, колись підуть
І стануть світу у нагоді
Усі вони , як можуть п"ють
Своє життя, своє сьогодні
Течуть слова, течуть думки
Минають вчинки і бажання..
У кулі кшталти саме те
Для доброго світосприймання
