Осінь
Собачий вітер дме зі сходу,
Мерзотна мряка дістає,
Тремтить від холоду заброда,
Щось жадно в підворітті п'є.
На розі бучна молодиця
Зове відвідати „примар“,
Розхристана модель-дівиця
Спішить на службу в пивний бар.
Сховались в лейбики дівчата,
Подохли перси надувні,
Собака скиглить біснувато
За ржавим тином, в бур`яні.
Біжать заляпані прохожі,
В багнищі хрюкає взуття,
З Москви полізли дні негожі,
Катує сум - таке життя.
А на зупинці добрі люди
Штурмують приступом трамвай,
Куди не глянь, ось так усюди,
Палахкотить мій рідний край.
До центру пре народ з району,
А ввечором пре на район…
І по неписанім закону
Являє в маренні мільйон.
08 жовтня 2012 року
