Нарешті поскладала усе по поличкам,
І знаєш, речей зовсім небагато.
І що зрозуміла, бувають звички,
І зовсім ніяке приємне свято.
Сьогодні субота, день незвичайний,
Якийсь особливо спокійний, мирний.
І я не говорю словами буквально,
А так за звичкою, перевірено.
Коли вже відпустить, коли не знаю,
Й тікати не хочу, але так треба.
У світі твоєму мене вже немає,
У моєму будеш ти вічний квітень.
Годинник заснув, батерейка сіла,
І може це шанс зупинитись, не бігти?
І знов помінявся чорний на білий,
І знову усе пішло не за змістом.
