Поет – це художник, що пише картини,
Що в кожному слові шукає відтінки,
У вірші поета жевріють іскрини,
Іскринки кохання, як в кожної жінки.
Бо як без кохання - так само й без мови,
Кохання, без слова, не сягне вершини,
А слово до слова - і вже калинова,
Що фарбою слово лягає в картини.
З мольбертом у полі, де роси співають,
Де жайвір висить, як дзвіночок вгорі,
Де фарби і слово удвох розмовляють,
Де зорі горять, як нічні ліхтарі.
Я людям картину змалюю словесну,
Де неба над нами одвічна блакить,
Хай слово пісенне у небі воскресне
І віршем, як птах угорі, полетить.
Бо все починається з рідної мови,
Картина словесна, що творить вірші,
Як сонце, що зранку на обрії сходить,
Малюнком, що так нам припав до душі.
а некоторых я перестал понимать, друже... увы... 
