Сумує осінь. Плаче небо.
Журба, закутана в дощі.
Зриває листя без потреби
І розкидає по душі.
Опало листя, стало голо.
Поїло холодом тепло.
І сірі люди лиш навколо,
Де була молодь - бите скло.
Кусає вітер за обличчя,
І ріже очі перший сніг.
Сумує осінь на узбіччі
Укритих холодом доріг.
