Дощ розказував казки мені всю ніч
І затих під ранок, мабуть, встиг втомитись.
Сонця промені, як віртуозний ніж,
РозрізАли хмари - треба ж подивитись
Де дорогу чи стежинку підсушить
Й зазирнути у вікно, щоб день всміхався.
В листопаді ранок сонячний, як мить -
Ось він був... і вже за хмарку заховався.
З підвіконня промінь стрибне на підлогу,
Потім в ліжко перестрибне: ось і я.
Поцілує щоки: ніч проспала довгу,
Новий день прийшов - скоріше зустрічай.
Потім губи, вії й брови поцілує -
Поцілунки тепло-ніжні і смішні.
На люстерці зайчик сонячний танцює -
Гарний настрій подарує він мені.
Оля, если бы я умела петь и играть на гитаре, то эти бы строки уже звучали не только на твоей страничке, но и у меня на балконе под чашечку кофию.
Светлые, теплые и жизнеутверждающие чувства. Очень!
Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
