Нестримний танець двох закоханих тіней:
Бурштин стелився по п"янкому тілу,
І золото розплавлене каміну
Лилось жагою до сполоханих очей...
Стрімке волосся, як медовий водоспад,
Вилось, летіло, на плечах зоріло,
І кожне пасмо жадібно ловило
Твоїх цілунків соковитих аромат...
Свіча розтала на розпечених вустах,
Всередині так солодко боліло,
Душа співала, від вогню тремтіла,
Немов та скрипка у досвідчених перстах...
