Сиві - ясні очі променисті,
Задивлялися на сім вітрів.
Помисли ті відчайдушно чисті,
Мрії кращого в майбутті днів.
Золотилась доля у колоссі,
Спивав ранок чисту голубінь.
Слово перелите відголоссям,
Заповітом ген у далечінь.
У безсиллі болю і розпуки,
Тож надії лягли на крило.
Нахилась голова, а руки
й сила слова розірвуть ярмо.
Ой, давно я не була у Вас в гостях, пані Дануто! Пропустила...Вибачте за неуважність. Я зрозуміла вже, кому присвята. Відчули біль серцем!Хай усе буде добре!
Вразлива відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вразлива відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цей вірш я присв*ятила , нашій Франківській поетесі.З нею познайомилася в однокласниках,Жінка прикута хворобою до свого помешкання,ніде не виходить.Дякую Любашо за відозву!
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:Бутылка Svitlana_Belyakova: - пляшка