Через рік чи два
Проросте трава,
Напнута туга
Лука тятива.
Відшумів давно
Той бентежний шал,
Лиш сухе вино
Сіль-дев'ятий вал.
Навісний потік
Змінених ідей,
Завжди, мов навік,
Скутий Прометей.
Забуває час,
Що було усім,
Не пройти прикрас
В спогаді старім.
