********************
Краплі дощу
виблискують на долоні,
Їх не впущу,
вони в моєму полоні,
Але, як гостей,
їх пригощу
(Може, вони голодні),
Хай скуштують глей,
що виступив сьогодні
на зажуреній сливі.
І щасливі
і не голодні
розчиняться у виноградному гроні,
коли я розведу
власні долоні.
08.07.1998 р.
Антологія сучасної української літератури. -Хмельницький, 2015.-Ч.5.-С. 196-197.
