UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Бойчук Роман: Як важко нам навчитися прощати. . ? - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 11.10.2012 - 18:54
Ваша правда:образити можна так легко,а от попросити пробачення не кожен наважується-гордість і впертість стають на заваді...Життєво написали і мудро.     
валькірія, 11.10.2012 - 16:25
Збірка одна, там з кількох тисяч моїх віршів вибрано приблизно 300. Інших збірок немає, хоч нового матеріалу (на мою думку, значно глибшого, аніж у збірці) назбиралось ще на одну точно. Я "плодовита" в плані творчочсті...
Бойчук Роман відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я, чесно кажучи, нещодавно почав більш глибше та дещо серйозніше писати. То як щодо збірочки - є варіант її придбати? 
валькірія, 11.10.2012 - 16:07
Поділюсь ще дечим на тему прощення...*** В лабіринтах світів, у ярмі протиріч, На межі протидій, в мерехтінні облич, Манівцями облуд, у тенетах оман, Розтинаючи млу, йдем наосліп крізь лан, Що колись приведе нас на Пристань Душі - В лоно янгольських плес, де йдуть Правди дощі, Що змивають з душі біль образ і журби, Де не ходять чужі, ні кати, ні раби, Де нескорений дух не зламати нічим, Де не зраджує друг, перед віч стоячи, Де облудні людці всіх позбулися прав, Бо Людина - не ціль для забав і розправ, Де лукавства ножі вже не крають довір, Де немає межі, лиш безмежжя безмір, Де ненависть юрби не розчавить бажань, Де немає "якби", ні страхів, ні вагань, Де у сотнях згорань воскресає могуть, Де незримі є грані між Там і між Тут, Де в боях за життя не стікатиме кров, Де любов, каяття лиш помножить добро, Де фальшиві слова не лунають ніде, Де душа - без оправ, власну суть віднайде У ясному промінні найвищих прозрінь, І у вир небо-сині кидаючи тінь, Прожене усю скверну і морок світів, Засіваючи зерна у землі святі... Там не судять за те, чого ти не робив, Там не зрадять святе - бо Час Істин пробив, Там не буде розп'ять і роз'ятрених стигм, Там усе нам простять, якщо скажем - "Прости!"... 
Бойчук Роман відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ВАВ!!!! На одному диханні!!! Наталю, а у Вас на разі одна лише збірка "Загублена в сучасності Валькірія" чи є ще. І де можна її придбати? Дуже імпонує мені Ваша творчість!!!
Бойчук Роман відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дяку! Такий коментар має право називатися окремим віршем. Публікуйте - справді дуже класно!!! 
Бойчук Роман відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таким віршам жити і жити - тобто треба аби вони були у людей на слуху, у памяті... Щоб памятали всі ми, що вміння вибачати - це вміння любити!!!
валькірія, 11.10.2012 - 15:24
Де самотності межа?Зазираємо за грані І відчАю, і кохання, Ні на кого не зважа. Радо спалюєм мости, А ще радісніше зводим, Після війн шукаєм згоди І благаємо "Прости!". Хтось зривається у вись, Хтось злітає аж у прірву, Відшуковує довіру, Де давно на вірі хрест. Промінь сонця тне пітьму, Наче ніж сталевий масло, І надія в серці гасне, Як нема уже кому. Як нема уже кого - Крила більш не прагнуть лету І куплет сумний в поета, В нім погаснув весь вогонь... Та й з похиленим чолом Ти дивись в безмежне небо, Вір - любити завжди треба, Хоч би й всім смертям на зло! 
Бойчук Роман відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДРАВО! Як красиво, Наталю!!! Це щойно, як комент чи один із Ваших раніше написаних? Дуже Вам дякую!!!
Відочка Вансель, 11.10.2012 - 15:08
Навчитися прощатися всі образи,Навчитися про них нам забувать. Не згадувати більше іх ні разу. В молитвах лише відповідь шукать. Лише тоді ми ростемо душою, Коли образи викинемо всі. Людська біда не буде нам чужою- Лише тоді ми виростем в душі. Образити близька людина може. А посторонні?Знаєте-ніхто! Відпір дати сильна людина зможе. Близькій пробачте щоб там не було. Бойчук Роман відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарно!!! Мій вірш, як і Ваш - з однією метою створений. Такі вірші спонукають читача на те, аби задуматись над життя свого майбутнє... Дякую!!!
Рижулька, 11.10.2012 - 13:21
Вміння прощати образи - це дійсно великий дар. Дуже глибокі думки Ваші.
Бойчук Роман відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Щойно написалося от і опублікував!!! Саме так - Ваш комент підкреслює суть вірша!!!
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
