Плаче в саду моя вишня,
Варом природним стіка,
Зсохлось листя розкішне,
Сонце ж пече-допіка.
Вдвох ми свій вік коротали-
Сухість в обох виника,
Хоче, якби поливали
Руки мене юнака.
Тільки ж старий я й заслабкий-
Трошки полити зумів,
Був би здоровий і жвавий,
Вволю її напоїв!
Знає, як я молоденьким,
Ягідки рвав у саду,
Бачив тоді й я частенько
Свіжу її й молоду!
