Привіт. Ти чуєш, серця кроки?
Чи просто вітру відголосся?
Скажи від чого ти втрачаєш спокій
Повір, я знову гратимусь з твоїм волоссям.
Побачиш, ми знову будемо тікати
Разом, від весняного дощу
І всі дурниці, поцілунками ламати
І я тебе ніколи вже не відпущу.
Давай руками створимо планету
Перекреслимо тремтіння ночі
Складемо, дивну ми прикмету
Вона, це ймення твоє – жіноче…