Не повільний, не вловимий час
Він лине швидко через нас
Але цікаво іноді виходить
Одна година вічністю проходить
Або ж, бува, годиною життя
І вже немає майбуття.
Ми те, що маємо так не цінуємо
Марно хвилини втрачаєм, не віримо
І не зважаєм, думаєм – ще доженеш,
Але все втрачене ніколи не вернеш.
