Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Розбишака: Молитва Розбишаки - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Роман Колесник, 10.01.2012 - 14:01
так жити - жити в потоці щастя.тільки суєта постійно прагне виводити з рівноваги. ----------------------------- ЗА СНІДАНКОМ Тіло майже кулясте Біле Дивно зачинене без кришки Гладеньке чудо у руці Може з мого рукава висковзнуло мов мишка? Обрисом воно ця скринька здається овальна Підніжжя схоже на дно Вершина подібна до склепіння Вмостившись мов ембріон споглядаю світ законсервований А що всередині? Сонце? Безголове біле чи голови не має воно або ж воно все є і голова без тіла Єдина Вправно ніж скальпує його Зачерпую в ложку вершок мозку ніжний ледь дрижачий Це мабуть місяцесметана Ложка занурюються ще глибше виймає золотаве ядро із теплої каші Лірична їжа Відкрита консерва чудесна З’їдений зародок сонця В мені добро ---------------- Мей Свенсон, мій переклад Розбишака відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Переклад з якої мови?Вірш чудово-сонячно ніжний. Ласунка, 06.11.2011 - 21:12
вау..як медитація...я враженна втоєю високодуховністю...твоїм умінням насолоджуватся життям...його дарами...я в захопленні від останніх рядків...я - світ.....одне ціле...а одже клочок енергії, яку відчуває саме життя....хай матеріалізувуються твої думки...ти приречений! Розбишака відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ласуночко!Хотілось би, щоб таке відчуття світу було завжди. ...але ж і ти приречена |
|
|
||||||||||||||||||||||||||