Місяць слухає Баха
крізь відкрите вікно,
я дивлюся на небі
кольорове кіно...
Про кохання весною
в рожевих тонах,
не про мене з тобою,
що приснилося в снах.
Місяць слухає Баха,
ніч закриє вікно
и душа моя плаха
допиває вино...
Що сам Бог ще колись
в погріб раю сховав,
він до цього моливсь
и про вічність співав.
велична музика Баха.. романтично .. місцяь наче на привязі думок .. так не хочеться з ним розлучатись.. поряд тепло рук іншої людини .. її ніжний дотик... ось саме такі відчуття підніс в мої душі ваш вірш.. гарно ..
Любомила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Дуже рада, що Вам сподобалося.Гарного вам настрою!