| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталка Кольоровісни: Не дивися на мене - я хвора - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Наталка Кольоровісни відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Якийсь занадто драматичний початок) Наталка Кольоровісни відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Оцінка не сумісна ыз смайликом. Буває...   Михайло Плосковітов, 13.06.2011 - 18:54...ВАЖКО БУТИ НЕВИЛІКОВНОХВОРИМ....ВАЖКО. ЦЯ ХВОРОБА НЕ ПРОХОДИТЬ..МАЙЖЕ НІКОЛИ   Наталка Кольоровісни відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Всыі ми хворі. Кожен на свою хворобу   Наталка Кольоровісни відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую. Емоційності подекуди перебір   Юхниця Євген, 11.06.2011 - 15:39Відгук вийшов віршованим... Чути-чути-відчути... Так...так - самовбивця, щоби врятували, Він - де-тільки може, в полях і підвалах, Кричить і надіється - може...почують, І може - врятують! І може врятують! У віршах кричить,а буває - у хамстві, Кричить на підлеглих, в церковному братстві... На то ми і люди, щоб відчай - відчути! Та от...чи нас вистачить - всім? У закруті... 11.06.2011р. Тримайтеся!!! EroS, 11.06.2011 - 14:58Як на мене то ти пракгнеш його відштовхнути, а це вже перші прояви девіації, допустим якби ситуація у вірші була б реальна наврядче він тебе відпустив....)))) Трішки більше радості... Наталка Кольоровісни відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Поради психолога мені ні до чого. А те, що я пишу, зовсім не співпадає з моїм реальним життям. Більшість моїх віршів треба сприймати поза моєю персоною. Просто таке пишеться. Дякую за увагу.   Виктор Правденко, 11.06.2011 - 14:41а тобі б усе плакатися   сумний чи веселий - то таке, головне що сподобався віршик мені Наталка Кольоровісни відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Вже й поплакатися не можна      Не заважай. Вам, чоловікам, тієї втіхи не збагнути.   Рідний, 11.06.2011 - 14:33Вірний лицарю, я - не твоя! А замість самоти я б дав пустоту. Гарно, чуттєво й сміливо   Наталка Кольоровісни відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую за пораду  Прогледіла... Дослухалася частково. Виктор Правденко, 11.06.2011 - 14:31гарний віршик. і давно хворобка, невже невиліковна і ліків нема?   Наталка Кольоровісни відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00А тобі б усе жартувати... Тут такий вірш сумний, а він...   | 
 |   
 | |||||||||||||||||||||||||||