Набридливе чекання чогось, когось, або просто від себе,
оманлива реклама із нікому не потрібних надій та поривань.
Триклята ілюзорність сиропу щоденних сподівань... плацебо,
хтось знову свердлить мізки у порожній кімнаті очікувань.
Телефон не прийма дзвінків, пошта давно порожня від спаму,
музика в навушниках створює фальшивий дисонанс температур.
Вокзали всі битком забиті, вчора закрили рейс на Варшаву,
Гарячі труби холодні, тіло гноїться від нестачі процедур.
За вікном не зрозумілого кольору весна, скільки там до зими?
все одно, бо псевдосистема взяла верх над індивідуальністю.
Широкоформатний HD монітор тепер заміняє мої віртуальні сни,
недопочатий художній твір другий місяць припадає реальністю.
Солодка віра в чудо, на жаль лиш одиницям дарує манну з неба,
усе навколо - крихкі слова, до справ вони такі голосно-далекі.
Коли настане час поглянути назад, про що спитаєш ти у себе?
чого хотів, яких вершин досяг... назавжди відлітаючий лелека.
