Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Віталій Назарук: Моїй Землі - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Майстер_слова), 06.04.2011 - 15:04
Низький уклін Вам і всім тим, хто Україну ревно плекає і ніколи не продасть!!!!
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння, радий знайомству!
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, друже, тим і живу!!!
Юрий Богатинский, 16.03.2011 - 19:55
Родина наша - это самое дорогое, после нашей семьи.Мы сами позволяем злодеям, издеваться над нашей Родиной.Чужаки прививают нам свои взгляды и мы отстраняемся от участиях в делах, где наше участие необходимо.
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Как Вы правы! Многие этого не хотят понять.
Іван Юник, 13.03.2011 - 14:10
Пронизаний любов'ю вірш! Дуже гарно! До речі, епітет "озерні очі" дуже хочеться побачити і в інтимній ліриці (дуже вдалий)!
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Марічко, дякую за відвідини! Гарного Вам весняного настрою!
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, моя хороша! Я люблю свою землю!!!
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Він мені теж подобається, а писав його дві хвилини.Дякую за оцінки! С.Плекан, 06.02.2011 - 16:44
Гарно! З ластівками щось інакше б написати. Може: Щебіт ластівок на природі.Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, друже, але у нас є ластівки з червоною шийкою і білою, які живуть на урвищах в землі. Це моє дитинство. Згадалося і написав.
|
|
|