Перу належить це писати,
Писати думи, долю, щастя.
Весь вік в листі жалю чекати,
А з ним зиму, весну і радість.
Перу належить це писати
А мені квіткою рости, цвісти
Серед смиренних днів палати
Лебідкою, що ранена... не жди!
Ще тліє попіл, тліє серце.
Ти біль приніс - із ним пішов
Напіврозбите наше скельце,
А слід твій вітер враз затер.
Під маску сховані усмішки,
Під маску сховане життя.
Перові чорні літа-ніжки
Й нова малюється строфа.
