UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Юхниця Євген: А дощ надворі - як вперіще кашалотний - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ artinukraine, 24.05.2010 - 12:29
** таки не хватило места:У Ронсара есть хорошее стихотворение, связанное с этой темой, правда оно больше об астрологии, но суть та же, и заканчивается оно так: Но люди - меж смертей и тяжких дел земных, Презревши знаки те, не прочитают их... artinukraine, 24.05.2010 - 12:26
Натолкнуло на воспоминания о «Чайке» Чехова, где писатель Тригорин четко формулирует удел писателя и поэта (простите, что длинная цитата, но по-другому не охватить всего):«День и ночь одолевает меня одна необвязчивая мысль: я должен писать, я должен писать, я должен! Едва кончаю повесть, как почему-то должен писать другую, пишу непрерывно, как на перекладных, а иначе не могу. О, что за бегущая жизнь! Вот я с вами, волнуюсь, а между тем каждое мгновение помню, что меня ждет неоконченная повесть. Вижу вот облако, похожее на рояль. Думаю: надо будет упомянуть где-нибудь в рассказе. Ловлю себя и вас на каждой фразе, на каждом слове и спешу скорее запереть все эти фразы и слова в свою литературную кладовую: авось пригодится! Когда кончаю работу, бегу в театр или удить рыбу; тут бы и отдохнуть, забыться, ан - нет, в голове уже ворочается тяжелое чугунное ядро - новый сюжет, и уже тянет к столу, и надо спешить опять писать и писать. И так всегда, всегда, и нет мне покоя от самого себя, и я чувствую, что съедаю собственную жизнь.. Но хуже всего, что часто не понимаю, что я пишу... Я люблю вот эту воду, деревья, небо, я чувствую природу, она возбуждает во мне непреодолимое желание писать. Но ведь я не пейзажист только, я ведь еще гражданин, я люблю родину, народ, я чувствую, что если я писатель, то я обязан говорить о народе, об его страданиях, об его будущем, говорить о науке, о правах человека и прочее и прочее, и я говорю обо всем, тороплюсь, меня со всех сторон подгоняют, сердятся, я мечусь из стороны в сторону, как лисица, затравленная псами, вижу, что жизнь и наука все уходят вперед и вперед, а я все отстаю и отстаю, как мужик, опоздавший на поезд Говорят, если человек долго не дает себе отдохнуть, все спешит, боится потерять время, не замечая ущерб для себя же от этой спешки, то Бог посылает ему знаки: легкую болезнь, ливень, град, даже затор на дороге, чтобы Он остановился и хоть минуту, час, день прожил не спеша, восстанавливая свои силы. У Ронсара есть Это_я_Алечка, 24.05.2010 - 00:29
"...нет, ребята, все не так..." (с)?(В.С.Высоцкий)..... Доложу я Вам, да! Очень и очень вещица порисовалась сильная! 
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так...про це й написав... 
Радченко, 23.05.2010 - 16:29
Навчатися - це цікавий процес. В мене в житті вийшло так, що я завжди чомусь началася.Вже були онуки, а я - отримувала другу вищу освіту.
Радченко, 23.05.2010 - 15:27
Дякую Вас за Ваш відгук,мені це дуже важливо.А навчатися ніколи не зайве. 
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це правда, як щодо мене - намагаюся щодня навчатися, а через роки виходить - наче чомусь й не навчався 
Алексей Смирнов, 23.05.2010 - 14:17
А іноді весело дужеБосоніж та зі зойками Тьопати по калюжах, Нехтуючи парасольками.
Радченко, 23.05.2010 - 14:06
Взагалі - я Фоменко, це - псевдонім Радченко, бо не могла зареєструватись під своїм прізвищем. Я бачила, що є ще Радченки, вони пишуться з іменами.Дякую за роз"яснення, тепер вирисувався образ доща, як Ви його побачили.Дуже несподівано, мені сподобалось. Буду у Вас навчатися.  
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ох,ох, прямо - "буду навчатися"...))) Ви самі вже все знаєте та вмієте! 
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дяка! Буду сам тепер використовувати!)
Радченко, 23.05.2010 - 13:58
Цікаво написано - дощ кашалотний. Не зрозуміла. А взагалі вірш - ліричний. 
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Кашалотний - висловлював щось - незграбний, великий, гігантський, тяжкий. Дякую за увагу. Пробачте - тут кілька імен вже є з "Радченко". Юлія Радченко, Аріка(здається) Радченко. Це все - Ви?
Борода, 23.05.2010 - 13:47
Недарма кажуть: щоб зустрітись з Богом То не мусово десь його шукати - Він сам до тебе віднайде дорогу, Коли в душі його Псалми читати! Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
То ж так! Це ще Лєв Толстой підмітив!
Talia, 23.05.2010 - 13:43
 Вот, наконец, вернулся Домой, в страну свою. Недолго я скитался, Но дом не узнаю… Откуда-то из неба Дождь проливной ведром, А я заехал в церковь, Но бога не нашёл Среди субботней давки, Церковной суеты… На улице шёл ливень, И корчились зонты От шквалистого ветра, От прихотей весны… Я вышел на крылечко, Бог вышел из грозы…
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Круто разложили на лопатки!
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! А що цей кумедний знак означає?
gala.vita, 23.05.2010 - 13:12
Якийсь такий романтичний, м"якенький віршик, такі ніжні образи, неочікувала, але сподобалось.
Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую дуже, а чому не очікували, цікаво?
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
