"...і погляд твій-моя раптова смерть,
а може,довгождане воскресіння...
ти повертаєшся із царства мертвих, де
мене було засуджено на тління.
...мені накажеш за собою йти,
а я заплачу- зазирни у очі!
чи вже не любиш Евридіки ти ?..
за руку взяти вже мене не хочеш?..
...ти мовчки йдеш. на мить не озирнешся...
я так любила, що холола кров...
кому ти завтра лагідно озвешся?...
кому ти проспіваєш цю любов?..
...та озирнись!не слухайся людей,
що кажуть : глянеш-й втрачена навіки..."
Останній кадр-розгублений Орфей...
І довгождана втеча Евридіки.
"...бо погляд твій-моя жадана смерть...
а далі- тільки спогади про тлінне.
...я знаю, що ти більше не прийдеш.
...мені не треба світле воскресіння."
