Справжня історія Евридіки

"...і  погляд  твій-моя  раптова  смерть,
а  може,довгождане  воскресіння...
ти  повертаєшся  із  царства  мертвих,  де
мене  було  засуджено  на  тління.

...мені  накажеш  за  собою  йти,
а  я  заплачу-  зазирни  у  очі!
чи  вже  не  любиш  Евридіки  ти  ?..
за  руку  взяти  вже  мене  не  хочеш?..

...ти  мовчки  йдеш.  на  мить  не  озирнешся...
я  так  любила,  що  холола  кров...
кому  ти  завтра  лагідно  озвешся?...
кому  ти  проспіваєш  цю  любов?..

...та  озирнись!не  слухайся  людей,
що  кажуть  :  глянеш-й  втрачена  навіки..."

Останній  кадр-розгублений  Орфей...
І  довгождана  втеча  Евридіки.

"...бо  погляд  твій-моя  жадана  смерть...
а  далі-  тільки  спогади  про  тлінне.
...я  знаю,  що  ти  більше  не  прийдеш.
...мені  не  треба  світле  воскресіння."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176144
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.03.2010
автор: Ольга Кричинська