На мості,
що між майбутнім
і минулим,
Я зупинилась
і розмовляла з Богом.
Бог показав, що малював сьогодні:
На хмарах – мальви,
На сході – сонця медальйон,
На ньому – посмішок мільйон...
І я відчула – малював,
Як вперше!
І я відчула – „Чи не перша я?”
І з пам”яті – архітипічний образ,
Що у Раю червоне
яблуко зірвав...
І опустивши очі
побачила у озері себе...Його,
що ставив руку на моє чоло...
І ще раз посмішок незлічно
намалював Він у моїй душі...
І на мості,
що між майбутнім
і минулим
Я вже живу і йду
сьогодні, зараз і тепер
ііз мальвами в очах,
З душею в посмішках
І з Богом в серці...
насолоджуюся образами... 
