Довкола - виродок на виродку,
Не те, що на вулицю вийти не можна,
Виродки вам на телефон навіть звонять
І при цьому розмови записують.
І ви не кривите душею,
Коли кажете:
-Я люблю Україну!
Певно тоді і душі як такої у вас вже немає.
Кажуть син божий у колисці-кориті народився,
То йому, що сарай полюбити
Чи свинею все життя жити.
Бо з обори ніхто не випустить.
Ту обору наказано Батьківщиною називати.
Скільки вже можна тут людей інвалідами робити,
А потім з інвалідів знущатись під гаслом:
- Ви повинні, до смерті повинні любити цю...батьківщину.
Мама не думала, коли народила.
Так вийшло, її мама так теж народила.
Рабів наплодили.
І це все це батьківщина?
Чи батьківщина то є могила?
Любити батьківщину - це мілліонерів мілліардерами робити.
Це мародерів в країні терпіти.
Виродкам посміхатись.
В цій драмі роль жертви грати?
І тут люди?
Де ви їх бачили?
Покажіть.
Не те, що досконалих.
Жодного достойного на всю країну.
І за це любити Україну.
Чи людину зловили як тварину.
Дрони як ворони, яких уже немає
Як і горобців - налетіли,
Вона не зогляділась як уже герой,
Вічний спокій, скінчилось страхіття.
Ще одного героя зловлять дітки.
Кожне для себе,
Кожне собі.
Навіть вовків нема.
Собаки одні.
По Кобзарю,
по Кобзарю:
- Присплять лукаві
і в огні її окраденую збудять.
Щоб любили.
Любили погибати,
Любили могили.
І головне, щоб терпіли.
Виродки навколо,
Виродки,
Не терпіли,
Більшість терпіл вони уже вбили.
Країна інвалідів,
Причому і інвалідів знищують теж.
Де ще у світі є переможна армія інвалідів?
Де виданно, щоб інваліди були військовозобовязанами?
Де видано, щоб так як в Україні відносились до пожилих та інвалідів?
В якій ще країні світу таке твориться як тут?
* Це вам шутчний інтелект напише?
Гроші на лікування на таблетки вам дасть?
Одне, що тут роблять вбивають - зброєю, діями, словами, бездіяльністю, злочинною.
Ще хоч одну країну таку назовіть, де так відносяться до людей, а особливого до пенсіонерів, інвалідів чи просто пожилих людей.
Якщо ви цього не зазнали ви певно не в цій країні живете.
Пенсія - три тисячі, ліки - 8 тисяч, як іпотрібно приймати постійно, операції від 200 тисяч, про те, що їсти, як оплати комунальні послуги мова уже не ведеться навіть.
Тут багато про що говорять, пишуть, зачитатись можна.
А як жити ?
Про любити тут навіть мова не йде.
За що?
За те, що знущаються з людей?
І ви виживете?
Дай Боже.
Та то не є можливим - без їжі, без тепла, без ліків - хворі вимруть,
а що держава робить - морально добиває,
відрізає світло, тепло, за неуплату.
Неправда?
Не тероризують вас?
Якщо так - ви щаслива людина!
Дякуйте Богу, що народилися в Україні.
А от скажіть мені, а чому заможні "українці" виїхали з цього земного Раю і сюди не повернуться, а тут лише чиновники-олігархи і щасливі люди залишились, певно залишись - бо люблять.
Як кажуть жінки:
-Любов зла - полюбиш і козла.
То випадково?
ID:
1056241
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 29.01.2026 12:08:30
© дата внесення змiн: 29.01.2026 12:59:28
автор: oreol
Вкажіть причину вашої скарги
|
Правдиво. 
