Гроза збирається сім тисяч років
Вона твоя , а я лишу собі
Високе небо з духом однооким
На іншому більмо в сім тисяч миль
Лети собі з відкритими очима
Лови зінницяии й сітківкою очей
Небесних душ сіяючі сузір'я
І місячну сонату всіх ночей
Лети навзаєм куди хочеш дінься
Від спеки непрожитих днів і слів
Лети , але не мрій собі розбитись
Бо я сама тебе тут на землі зловлю
