До тебе мій раю на крилах лечу,-
Де зоріють вечори - Білі ночі.
Тут квітують цвіт яблуні у саду....
Соловейко щебече до півночі.
Моє село - золота колиско
Моя земле мила - матінко свята.
А ,тобі дуби клоняться низько
Коли в маю цвіте земля золота.
Тут за обрієм сонце сідає...
А над селом сходить рано - раненько.
Лелека дитинство повертає,-
Там де сад біля хати - батько, ненька..
Тут безкраї поля - воленька, воля...
У житах волошки, та маків цвіт.
На рушнику вишита наче доля...
Мальви біля хати - мій ясен світ.
Тут три церквиці, як три зірниці
Будять пташечок від зимового сну.
Всі молять в Небесної Цариці
Мир , всяке добро та сонячну весну.
З княжої гори - видно все село...
Старому дубу - тисячу - сотню літ.
Вчив літати, точив мій дух - перо
І нахиляв небо - з сонячних орбіт.
Тут босоніж ходила по землі
Збирала ягоду малину, гриби.
Сіяла яре зерно на ріллі...
Слухала в травах, як шумлять явори.
Із джерел Дністра я п'ю водицю
Тут плачу, і сміюсь - йду на пораду.
Я дочка землі - крапля водиці...
Тут згасну зіркою , листям упаду.
На березі Дністра ,як у казці
Тут смерековий ліс,гаї,діброва.
Земля родить хліб у божій ласці
Солодить душу солов'їна мова.
Над Дністром літають чайки білі
Слухають, як із гір водограй дзвенить.
Від краси завмирає дух в тілі...
І ,Виростають дужі крила , в цю мить.
Чудово про рідний край! 
