ХХI-й вік
Письменнику Валерію Шевчуку,
лісовику в мові, щонайглибшому
присвячується
Хмартеся, хмари синьоброві!
Зблискуйте, іскри пелехаті!
Склабся, піввуску пурпуровий,
Це я виходжу на грядку,
І я — до дідька здоровий.
Хто грому боїться, падайте.
Бо я виходжу на грядки.
Тож я й собі загадковий,—
Хто хоче падати — падайте.
Не держу за стан однобокість —
Сестру упадку.
І як мажара й цідилок — здоровий.
Бачимо? В самості дубу
Цицьки із хмари огненні!
Що ви? До мене?
Як то до мене?
Вимкну і викину за товщу по духу —
Йдіте, загрипнені до своїх геніїв!
Що ж, в дощ лежати під дубом…
Захід спомадив уславлені брови,—
Вечір чухкий, загадковий…
1.02.2010
Орди ідуть!
Валерій Шевчук — Христовий
Юрій Шевчук — Христовий
Ігор Шевчук — Христовий
Злі лицедії — хто ви?..
Президенти — масова професія! хто ви?!
Благословлю, Слово, в липневому пеклі!
Як це премило:
Мов жити в саду!
Вийшли — міста з міст!
Блиски-шурхи на баштах запеклі! —
Орди ідуть!
Орди шурхають — орди ідуть!..
За містом орди! Липневі —
У серці!
Кров і — знов! До Карпат! До Карпат! —
Духом люблю всіх! Я не серджусь
Башти повзуть — Арарат
Татарин проповз — брат
Дехто проповз — недобрав...
Сонця випили, б’ються —
Краса!
Культура — не революція
світова культура... але б’ються
Але я, Боже, в акурат...
В акурат переварювать брата!
Ура!
Ура!!
03.07.2010
СВІТЛА ПАМ'ЯТЬ ВАЛЕРІЮ ШЕВЧУКУ І ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ!
