Душа вмивається сльозами
(Хоч день святковий надворіʹ),
За багатьма, що вже не з нами,
Бо "прописалися" вгорі.
Вручають нагороду мамі,
Дружині, батькові, сестрі...
За тих, кого не буде з нами,
Пішли за небокрай котрі.
Вдивляєшся у ті світлини,
Де сміх в очах навік завмер,
І розумієш: без людини
Цієї жити нам тепер...
