|
Точиться іще війна.
Борються солдати
За Вкраїну-мати,
Що у нас усіх одна,
Бо інакшої нема
І не може бути,
Та це не збагнути
Ворогам, на жаль. Дарма
Їм казати це весь час,
Бо не розуміють.
Як, ну, як же сміють
Нападать вони на нас?
Що ж, недоленька така.
Ми ж їй не здаємся,
А щосили б’ємся,
Хай яка вона важка.
Не бракує всім нам сил.
Їх в собі ми маєм,
Ворогів долаєм,
Щоби мирний небосхил
Знову повернути в край
Рідний та коханий
І такий жаданий
Цій війні покласти край
Вже навіки. Певен я
В тім, що все ж нам вдасться,
Бо ніхто не здасться.
Буде вільною сім’я
Наша – український край
Весь. Війни не стане
Більш, а мир настане,
Їй же вмить поклавши край.
Так, мине у нас війна,
Що іще триває
Й серце розриває.
Прийде мир, немов весна.
Євген Ковальчук, 03. 02. 2023
ID:
1021802
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Воєнна лірика
дата надходження: 08.09.2024 19:46:16
© дата внесення змiн: 08.09.2024 19:46:16
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
