Я кохаю Тебе, рідна,
Тихий шепіт ніжних слів,
З легких вуст Твоїх дослівно
Із чарівних берегів.
Швидкоплинне наше устремління,
Милий погляд двох світів.
Ніжний голос твій є рідним,
Характерність губ удалині.
Ніжність, витонченість, простота
Створюють чудесні позивні.
Я кохаю Тебе, моя мила! –
Відчуваю почуття у царині.
Від зовнішньості божеволію від Тебе,
Ніби зачаровує чаклунка уві сні,
І очі твої палкі, щирі, милі
Як перлини бурштину в Твоїй душі.
Зачаровуючи розум мій,
Ти серце зраниш теплотою.
У святій душі Твоїй смиренній
Засяє сонце любою красою.
Я люблю Тебе, рідненька,
Дотики чуття та все єство.
З легких вуст Твоїх відчую
Світ чарівний – дивосток.
Прийди до мене у тривогу,
У радість, у скорботу та печаль.
Огорни мене своєю вічною любов'ю,
Своїми почуттями вилікуй вуаль.
Поцілунком осіни вуста,
Зміни Ти мислення моє... –
Відчує серце чисте і душа,
Створивши ласку та добро й усе таке.
Я кохаю Тебе, рідна,
Тихий шепіт ніжних слів,
З легких вуст Твоїх дослівно
З наших чуйних берегів.
09.02.2019
ID:
1020994
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Романтичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика
дата надходження: 28.08.2024 09:08:32
© дата внесення змiн: 28.08.2024 09:08:32
автор: Мирослав Екман-Кременецький
Вкажіть причину вашої скарги
|
