Місяць небесним оком зорить у вікно
І шепоче мені думки на вушко.
Я тону у синій океан на дно
Заколисує безсонні сни подушка.
Поет ,як кремезний, могутній дуб стоїть
Занурений у глиб неба думками.
На листі ставить золоту печать століть
Вимірює кожну мить почуттями.
Поет - це сівач, що засіває зерно
Зростив колосся - поетичну ниву.
Відчути ,цей світ не всім Богом нам дано -
Лиш, той хто пройшов крізь грози та зливу.
Хто босоніж йде проти вітру, під дощем -
Протре мешти до дір, наб'є мозолі.
Відчує у серденьку тривогу, біль, щем,
Злетить, як пташка до висот з неволі.
Людина проти течії в річці пливе,
Щоб доплисти до берега надії.
А хто під Богом сонця в надії живе,
Той крок за кроком досягає мрії.
Поет - це життєдайне дерево життя,
Яке родить медовий плід на вітті.
Це велетень титан і водночас дитя
Шукає в тьмі світло на білім світі.
Поет - це криниця, цілюще джерело,
Який від спраги напоїть водою.
За спиною крила і високе чоло
Малює , цей світ своєю рукою.
Поет - митець, в якого чуттєва душа
Він ліпить, як скульптор образ із глини.
Як художник малює портрет для вірша
Райський садочок у цвіті калини.
Намалюють природу золоті руки
Над ставочком вербу ліс і діброву.
Над берегом ріки розіллються звуки
Відлунням задзвенить солов'я мова.
----------------------2---------------------------
Мама в садочку білить усі дерева
Очищає всіх шкідників, що гризуть кору.
Щоб не обпекло сонце - жара травнева
Додає міці , сили у весняну пору.
Завтра завруниться зелений листочок
Сад на вітті наллє солодкими плодами.
Біло - рожеве квіття сплете віночок
Соловей оспіває рай - життя піснями.
А ось прийшов красень травень - місяць травень,
Вербна неділенька, Великдень - свято паски.
Виросли по коліна запашні трави
Цвіте біля хати сад із божої ласки.
Рано зійшло ясне сонечко край села
Глянуло до річки, до дзеркала водиці.
Миє білесеньке личко до джерела...
Відкриває політ у небо для жар-птиці.
Зацвів на подвір'ї у суцвітті бузок
Усміхнулось травню п'ятизіркове щастя.
До старого ясеня прилетів бузьок
Милується красою приймає причастя.
Небо розсипає чисті роси у сад
І напуває краплями дощу землицю.
Під хатою начепурився виноград
В'ється віночком до батьківської криниці.
Забіліли рясно сади край дороги
Розпустили віти яблуні, вишні, груші.
З небес сонечко шле вітання від Бога
Христос Воскрес! Воістину воскрес ! - у душі !
ДЯКУЮ
