Не зима, а осінь запізніла-
Дощ і мряка. Сумно без тепла...
Навкруги все сіре і змарніле.
Морох-плісень, смуток і імла.
А я вірю в днину нехмаристу-
Хай дощем оновляться світи!
Ніби й не було цих днів імлистих,
Ні війни, ні крові, ні біди.
Відіб'ється далеч, перевита
Небом і пташиними крильми...
І почнемо заново ми жити,
Як бажали і як снили ми.
14.12.2023р. 18-43
