З-за лісу (далі я не знаю)
Прилинув, пасмами обвитий,
Приємний вітер говорити
Про вічні пестощі розмаю.
Ось згуртувався він за льохом,
А он почиє вже на лаврах...
В лише йому відомих храмах
Рече себе верховним Богом.
Я потребую хмар на небі
І ліків шелесту сумного.
Стою на вітрі, вчуся в нього,
Як жити треба.
7 вересня 2012
