https://s41.aconvert.com/convert/p3r68-cdx67/hnusnrguka/20%20.%20.mp3
Поети як самотні гори
Так, вони такі
Та кращі за гори
Бувають лиш гори
Ті, гори, які ти ще не пізнав
Ті, гори в яких ти ще не бував
Вірші не просто слід читати
В них проникати, в них гуляти
Одні мов їжу смакувати
Інші голод викликають
Інші ж подих зупиняють
Та вони під пилом слів
Тих, що шум лише несуть
Стадо людства стережуть
Якщо пташка не загляне
Їх життя вічна гора, одинока і стара
Не росте на ній нічого
Все її лиш обминає
І сліпа вона й глуха
Скраб лише свій береже
Скамяніло в неї все
Сірі скелі в піднебесну
Сонце й те все обпалило
Небо хмара й та закрила
https://knigavuhe.org/book/gora-poljubivshaja-pticu/http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956912
Поети як самотні гори
Камінні мури на землі
Холодні, сірі та високі
Непрохідні, чужі та одинокі
Рідко їх хто розуміє
Всі кудись завжди спішать
Повз життя своє летять
Хто ти ? Пташка чи гора ?
В тебе камяна душа ?
Ти співаєш ? Чи відмерла ?
Звідки і куди мандРуєш ?
Ти когось на світі чуєш ?
Чи все пишеш, пишеш, пишеш
Та як всі, той же мотив
Радість, щастя , позитив ?
Кохання, краса ?
Горе та страх?
Кілька годин -вічність чи час?
Хто та пташина, що так звучить
Вогонь, що в душі, яка розведе ?
Година, яку ціла вічність чекає
Яка щовесни до тебе літає
Яка знає, що її хтось чекає
Для кого вона ту пісню
Життя все співає
Кохання несе
Небеса наближає
Гору незрушну в дорогу гукає
Самотня гора, сльозою тече
Річка гірська камінь проб'є
Струмками до щастя бурно прямує
Голос вбирає і оживає
Тоді лиш зерно в ній проростає
Вона вся цвіте, на сонці сіяє
Так і поет пташку чекає
Музу свою людям дарує
Той, хто читає
Той, хто це чує
Іншим стає
Та оживає
Серцем в собі все відчуває
Плаче, від щастя ридає
Переживає, дякує чи проклинає
Мир і добро зерном проростуть
Читайте, шукайте, пташку чекайте
Співом пташиним серце наповніть
До когось тяніться, всім кращим діліться
Ми всі єдині, планета домівка
Гляньте нам інші народи ж брати
Зустріли, пригріли, словом і ділом
Зблизили нас, час все змінити
Єдиним родом на планеті цій жити
Досить господарів нам і царів
Гори самотні, скрарб цей для кого?
Краще цвітіть, в сонці ви сяйте
Кожен день радісно ви зустрічайте