Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: oreol: Любимо - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ
Передбачуване.
Я сестрі забороняв в Ірпінь повертатись. І зятя просив, люди глухі, навіть рідні. Іде війна, до людей нікому справи немає, вимирайте, бариги давно виїхали, після війни повернуться, а хто цю війну переживе, тому знов не солодко буде, тяжко жити, біль від втрат, чим довше живеш тим більше втрачаєш й віри чи більше чи менше маєш. Але все передбачувано, навіть в біблії кінець - Божий Суд,хто людству щасливе майбутнє при житті обіцяє і що робить, а не говорить? Люди страшніші за вовків, звірі, одне одного знищать. Це не медецина, це не країна, колонія й раби системи, кругом корупція, тому війна і жертви, хтось гріє руки, збагачується на крові. oreol, 08.08.2022 - 06:01
Все было недавноБудто вчера И по щеке покатилась слеза Все в голове и наяву Как прежде мой милый Тебя я люблю Все приготовлю Что ты так любил Слезою умоюсь Й пойду в магазин Двери откроешь Ждешь у двери Со мною мой милый Рядом иди Все как обычно Тебя только нет Только на кухне Не выключен свет Кофе вновь в доме Терпкий такой Тот, что готовил Любимый, родной Таит мороженное В меня на устах Губ твоих сладких Чувствую смак Будь рядом любимый Иначе никак Тебя отпускаю Хмарку подвинь На небе тучки ты разгони С неба мой милый Ты ярко свети Вечно в блаженстве Родной там живи Каждое утро тебя я встречаю К Солнышку милому ручки тяну Целую ночку, мой свет тебя жду И как всегда очень люблю. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||