Хоч ще лютий і лютує,
та й весну він уже чує...
Він лютує недарма,
до кінця біжить зима...
А відомо ж, що зима,
стрінеться з весною.
У зими тепла нема,
і мало спокою...
Кажуть: лютий гострокутий,
в цім біди, звісно, нема,
чи він взутий, чи роззутий,
відступа в ньому зима...
Я кажу: "Ти не лютуй,
а весні зустріч готуй,
зиму треба проводжати,
а весну вже зустрічати..."
Лютий сердиться щоднини,
і лютує, що є сили,
він не хоче відступати,
хоче ще посвяткувати.
Ці щоденні перепалки,
є природи забаганки...
Переможе їх весна
і красива, й запашна...
Ще й багата на квітки,
так як осінь на сніпки...
І хоч лютий вітром дме,
час до Великодня веде...
Отож, лютий, не лютуй,
ховай сани, віз готуй,
відкривай весні ворота,
бо тепла усім охота...
