Не намагайся виправити долю,
Ще замалий казати їй на "ти".
Фізично гарний, а душевно кволий;
Тебе зламає доля за хвилину-дві.
І не врятуює навіть парасоля,
Не оминеш цієї вічної війни,
Де борються усі за волю,
В кінці, однак, нічого, крім стіни.
На тебе нападуть безжальні тролі —
Твої приховані бажання, ті гріхи,
Які приносять такі болі,
Що їх сахаються самі Страхи.
Ми стоїмо тут босі й голі,
А перед нами доля - командир.
Їй байдуже хто дужий, а хто кволий,
Всі марширують, синку; йди чи вмри.
