Зустріну тебе серед гір,
Високих, могучих примар,
Які дурять мандруючим зір,
Підглядають, сховавшись в туман.
Серед поля широкого стріну,
Ти до мене прийдеш із-за хмар.
Я зламаю невидиму стіну,
Попадусь у мільярди оман.
Ми побачимось на глибині
Моря кольору зелені; жар
По тілу, по спині і на чолі.
Як то стримати в серці пожар?
Я піду всім і кожному наперекір,
Аби знов ти до мене прийшла.
Моя мить - то нескінчений твір,
Бо без тебе прожив її я.
Гарно! 
