прокурор:
доброго ранку.
пане хробаку, ваша честь!
корона її величности має нехитрий намір
тут показати з одного боку:
цього звинувачуваного,
що стоїть з гордовитим видом
перед високим судом, спіймано на гарячому.
з иншого боку: його було спіймано
на тому, що він стояв на майдані
і виявляв так звані людські почуття,
щоб я пропав! а якщо ви мені не вірите,
покличте сюди та допитайте
його шкільного директора.
директор:
я завжди казав, що з нього людей не буде.
бунтівник, анархіст, шолудиве
порося не в своїй отарі.
ну, я міг би його
облупити та вивернути,
обтесати та причесати,
й зробити з нього щось подібне
до громадянина,
та руки мені зв'язано: мені зв'язали руки
конвенція прав дитини,
ретроградний шкільний статут,
та инші всілякі казуїстичні хартії.
ви, ніжні серця, що спливають кров'ю,
і ви, апологети чистого мистецтва!
пробачте йому; нехай собі йде в домовині;
дозвольте наполягати на моєму природному праві
забити його молотком за своїм цеховим привілеєм.
рожевий:
божевільний повинен під страхом смерти
ховати свої іграшки де треба, на горищі.
я дурію! мене тут немає.
скажіть, він пішов на рибу.
я знав, що їх заберуть у мене,
мої повітряні кульки!
хор:
божевільний!
всі твої іграшки – на горищі!
доведено: він – божевільний.
дружина:
ах ти ж малий засранцю! бачиш, куди ти вляпався?
я сподіваюся, ти не вийдеш звідси ніколи.
ти повинен був просто сидіти зі мною,
і слухати все, про що я тобі щебечу. –
але ж ні, ти весь час такий заклопотаний
своїми гівняно-глобальними справами,
що обирав десь піти, й розбити якусь вітрину.
ваша честь, я прошу 5 хвилин –
чи не можуть вони всі вийти?
мати:
синку, дитинко!
ходи-но до мами, мама тебе пожаліє.
мама тебе захистить. ваша честь, як вам не соромно?
хіба я для того його народила, викохала та виховала,
щоб його тут судили за тероризм?
пане верховний хробаку, і ви всі, тупі хробаки,
дозвольте мені забрати мою дитинку додому.
рожевий:
я – божевільний, я зійшов на веселку,
і що я тут бачу? що то за ґрати на вікнах?
напевно, в моєму, як цяцька, мурі
десь проламалися двері, й так я потрапив сюди.
хор:
божевільний.
він зійшов на веселку.
засвідчено: він – божевільний.
хробак:
свідчення, подані нам, незаперечно свідчать.
присяжним немає потреби йти на обід абощо.
за всю свою довгу, воїстину героїчно-епічну практику
я ще не мав задоволення судити когось більш винного,
ніж оцей. ви погляньте, як він змусив страждати
свою бідолашну дружину, й свою матір, і всіх близьких!
а ще ж він набрався зухвальства проповідувати на майдані
якісь ліберальні гнилі шкідливі та инші цінності!
це обурливе і непрощенне. я зараз пердну від люті!
мені тут підказують плюнути, начхати й пореготати –
ні, бо закон – суворий. підсудний, ви тут призналися
у ваших діяннях та злочинах, виправдовуючи їх лиш тим,
що до них вас підштовхували якісь несвідомі страхи.
несвідомі вони лиш для вас. суд позбавляє вас того,
за що ви найбільше боялися. вас викрито. постановляємо
зруйнувати ваш мур, і нехай з вас
глузують лорди з мілордами
хор:
зруйнувати цей мур! зруйнувати його
вщент, і нехай переможе закон
the trial, pink floyd
https://www.youtube.com/watch?v=AdzHBpxZWVM
ID:
927181
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 06.10.2021 00:01:53
© дата внесення змiн: 06.10.2021 00:01:53
автор: mayadeva
Вкажіть причину вашої скарги
|