Пролітають зорі... Пил та зорі...
Пролітаємо і ми у Всесвіті...
Чомусь дні, напрочуд, всі прозорі,
А літа геть тануть десь, у безвісті...
Чомусь світ чудовий нас минає,
Лиш щекоче барвами та пристрастю...
Лиш щекоче, рідко захлинає,
Неохоче радує зі щирістю
Дум своїх відвертих, теплих скарбів,
Чистих перемог нових та звершень...
Пролітають сни, шепочуть барви,
Вимагають дій нових завершення,
Прагнуть світлих чар у дивоцвітті,
Прагнуть тих світлин, що зачаровують...
А всі дні, напрочуд, - всі в суцвітті,
А літа геть тануть, щось приховують...
Пролітають зорі... Пил та зорі...
Пролітаємо і ми у Всесвіті...
Чомусь дні, напрочуд, всі прозорі,
А літа геть тануть десь, у безвісті...
ID:
923224
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 26.08.2021 00:02:45
© дата внесення змiн: 26.08.2021 00:02:45
автор: Володимир Науменко
Вкажіть причину вашої скарги
|
